Цієї п’ятниці ввечері у будинку Спілки письменників України на вулиці Банковій, у пику поряд розташованій будівлі окупаційної адміністрації президента Януковича, відбулася презентація нової книги видатного поборника української незалежності, колишнього депутата Верховної Ради СРСР від Буковини, співавтора Акту незалежності України Леонтія Сандуляка «Не мовчіть – і вас почують».
Автором передмови до цього видання та модератором засідання був видатний діяч українського національно-визвольного руху, Герой України та народний депутат Левко Лук’яненко.
У невеликому залі Спілки письменників на другому поверсі зібралося декілька десятків прихильників української ідеї, які палко привітали автора нової книги, яка віддзеркалює найвизначніші віхи новітньої української історії. Йшла мова про те, що ця публікація є по суті літописом останніх років нашої країни, що його власноруч було створено безпосереднім учасником доленосних подій сучасності.
У промовах постійно наголошувалося, що двадцять років української незалежності мають своїм наслідком зовсім не той стан держави і суспільства, про який мріяла громада. В першу чергу відповідальність за цю поразку повинна нести інтелігенція. Бо ж саме її обов’язком є визначати напрямок руху та висувати зі своїх лав політичних лідерів.
На засіданні також були присутні голова Спілки письменників народний депутат Яворівський та колишній депутат Верховної Ради СРСР Черняк, з обрання якого у Києві за часів Горбачова фактично почався рух народного опору комуністичній диктатурі.
У своєму виступі пан Черняк яскраво змалював недоліки сучасної політико-економічної ситуації в Україні, яка на його думку є кланово-олігархічною. І з такою оцінкою неможливо не погодитися. Але з його слів не зовсім зрозуміло, що ж маємо робити для подолання цих недоліків. На мою думку, справа не стільки в олігархах, скільки у пристосуванцях. Бо ж з олігархами – все зрозуміло. Вони, ясна річ, думають лише про гроші. Але нікого не обманюють, так прямо про це всім і кажуть. Інша річ – деякі політики. З чого почалася Помаранчева революція? З діяльності «Пори». А хто її очолював? Пан Каськів. І що було далі? Спочатку він став депутатом Верховної Ради від «Нашої України», а зараз працює в апараті президента Януковича, проти якого раніше запекло боровся. Мало того, публічно заявляє, що Янукович – дуже вдалий лідер. Який висновок можна з цього зробити? Каськів (і багато йому подібних) прагнуть не до того, щоб зробити щось корисне Україні або українцям, а лише до того, що б отримати високу посаду, велику платню та значні привілеї. І заради таких цілей вони, вовки, у будь-який час готові вдягнути на себе овечу шкіру.
Таким чином, країна і народ мають потребу у таких особистостях, які б не ставили собі за мету особисту користь. Україні потрібні лідери, які б думали не про себе, а про неї. Власне кажучи, такі, що б не мали відношення до системи і для яких кар’єра, пільги, пошана та платня не мали б ні якого значення.
Виступ пана Сандуляка також був дуже цікавим. Він розповідав про багато подій, свідком яких йому випало бути. Було цікаво почути, як комічно у Верховній Раді СРСР росіяни сприйняли проголошення української незалежності. Пан Леонтій навів не один приклад ілюстрації широко відомого вислову про те, що російська демократія закінчується там, де починається українське питання.
Особисто я отримав від цієї зустрічі з автором величезне задоволення, а сама книга з автографом Леонтія Сандуляка, що прямо зараз лежить переді мною на столі, я абсолютно у цьому впевнений, на протязі найближчих днів буде для мене, як свідомого українця, джерелом величезного задоволення.
Неможливо переоцінити значення таких подій для українського державотворення. Дуже добре, що колоніальна адміністрація януковичів-табачників ще не підкорила собі таку цитадель українства, як спілка письменників. І поки ще є місце, де мають можливість зібратися у Києві прибічники української державності і незалежності.
Запис виступів:
Левко Лук’яненко
Леонтій Сандуляк
Світлини з місця подій:
